Нравственно-этический аспект использования клеток животных в экспериментах
Оглавление
Введение
1. Отношение к животным и этика их использования в
экспериментах
1.1 История вопроса
Санкт
– Петербургский Государственный Медицинский Университет Им. Академика И. П.
Павлова
Кафедра
оперативной хирургии и клинической анатомии
Зав. Кафедры
Семенов Г. М
Реферат
«Операции на
венах: история, современное состояние вопроса. Показания и техника современных
хирургических вмешательств на центральных венах»
Реферат
На тему:
«Лазеры в стоматологии»
Ижевск 2010
Введение
Слово лазер
(laser) является акронимом слов «Light Amplification by Stimulated Emission of
Radiation» (усиление света путем вынужденного излучения). Основы теории лазеров
были заложены Эйнштейном в 1917 г. Удивительно, но только через 50 лет эти
принципы были достаточно поняты, и технология смогла быть реализована
практически. Первый лазер, использующий видимый, свет был разработан в 1960
году – в качестве лазерной среды использовался рубин, генерирующий красный луч
интенсивного света. За этим в 1961 г. последовал другой кристаллический
лазер, использовавший неодимовый алюмоиттриевый гранат (Nd:YAG). В 1964 г.
физики компании Bell Laboratories изготовили газовый лазер с углекислым газом
(CO2) в качестве лазерной среды. В тот же год был изобретен другой газовый
лазер – впоследствии оказавшийся ценным для стоматологии – аргоновый.
Стоматологи, занимавшиеся исследованием влияния рубинового лазера на эмаль
зубов, обнаружили, что он вызывал образование трещин в эмали. В результате был
сделан вывод – лазеры не имеют перспектив применения в стоматологии. Однако, в
медицине исследование и клиническое использование лазеров процветало. В 1968 г.
CO2-лазер впервые использовался для проведения хирургии мягких тканей. Вместе с
ростом числа длин волн лазеров, развивались и показания к применению в общей и
челюстно-лицевой хирургии. Лишь в середине 1980-х годов отмечено возрождение
интереса к использованию лазеров в стоматологии для обработки твердых тканей,
таких как эмаль. Хотя только некоторые типы лазеров, например Nd:YAG, годятся
для обработки твердых тканей, потенциальная опасность и отсутствие
специфичности к зубным тканям ограничивают их применение.
Методи світлолікування
світлолікування випромінювання
хромотерапія фототерапія
Світлолікуванням
називається дозований вплив на організм інфрачервоного, видимого й
ультрафіолетового випромінювання. Про цілющий вплив сонячних променів на
організм людини відомо з доісторичних часів. У медицині цей напрямок одержав
назву світлолікування (чи фототерапії — від грецьке photos-світло). Відомо, що
сонячний спектр на 10% складається з ультрафіолетових променів, 40%- променів
видимого спектра і 50% — інфрачервоних променів. Ці види електромагнітних
випромінювань широко застосовуються в медицині. У штучних випромінювачах
звичайно застосовуються нитки накалювання, що нагріваються електричним струмом.
Вони використовуються як джерела інфрачервоного випромінювання і видимого
світла. Для одержання ультрафіолетового випромінювання у фізіотерапії
застосовуються люмінесцентні ртутні лампи низького тиску чи ртутно-кварцові
лампи високого тиску. Енергія електромагнітного полю чи випромінювання при
взаємодії з тканинами організму перетворюється в інші види енергії (хімічну,
теплову й ін.), що служить пусковою ланкою фізико-хімічних і біологічних
реакцій, що формують кінцевий терапевтичний ефект. При цьому кожний з типів
електромагнітних полів і випромінювань викликає властиві тільки йому
фотобіологічні процеси, що визначають специфічність їхніх лікувальних ефектів.
Чим більше довжина хвилі, тим глибше проникнення випромінювання. Інфрачервоні
промені проникають у тканині на глибину до 2-3 см, видимий світло — до 1 см, ультрафіолетові промені — на 0,5-1 мм.
Нравственно-этический аспект использования клеток животных в экспериментах
Оглавление
Введение
1. Отношение к животным и этика их использования в
экспериментах
1.1 История вопроса
Введение
Закаливание – это система
специальной тренировки организма, в том числе процессов
терморегуляции , с использованием естественных факторов природы
(воздух, вода, солнечные лучи). Это делается для того, чтобы расширить
возможности приспособления человеческого организма к постоянно меняющимся
температурным условиям.
ФГОУ ВПО
«Московская
государственная академия ветеринарной медицины и биотехнологии им. К. И.
Скрябина»
Отравления животных
ядами змей
Выполнила:
студентка 10 группы 4 ФВМ
Артемова Наталья
Реферат
На тему:
«Лазеры в стоматологии»
Ижевск 2010
Введение
Слово лазер
(laser) является акронимом слов «Light Amplification by Stimulated Emission of
Radiation» (усиление света путем вынужденного излучения). Основы теории лазеров
были заложены Эйнштейном в 1917 г. Удивительно, но только через 50 лет эти
принципы были достаточно поняты, и технология смогла быть реализована
практически. Первый лазер, использующий видимый, свет был разработан в 1960
году – в качестве лазерной среды использовался рубин, генерирующий красный луч
интенсивного света. За этим в 1961 г. последовал другой кристаллический
лазер, использовавший неодимовый алюмоиттриевый гранат (Nd:YAG). В 1964 г.
физики компании Bell Laboratories изготовили газовый лазер с углекислым газом
(CO2) в качестве лазерной среды. В тот же год был изобретен другой газовый
лазер – впоследствии оказавшийся ценным для стоматологии – аргоновый.
Стоматологи, занимавшиеся исследованием влияния рубинового лазера на эмаль
зубов, обнаружили, что он вызывал образование трещин в эмали. В результате был
сделан вывод – лазеры не имеют перспектив применения в стоматологии. Однако, в
медицине исследование и клиническое использование лазеров процветало. В 1968 г.
CO2-лазер впервые использовался для проведения хирургии мягких тканей. Вместе с
ростом числа длин волн лазеров, развивались и показания к применению в общей и
челюстно-лицевой хирургии. Лишь в середине 1980-х годов отмечено возрождение
интереса к использованию лазеров в стоматологии для обработки твердых тканей,
таких как эмаль. Хотя только некоторые типы лазеров, например Nd:YAG, годятся
для обработки твердых тканей, потенциальная опасность и отсутствие
специфичности к зубным тканям ограничивают их применение.
Методи світлолікування
світлолікування випромінювання
хромотерапія фототерапія
Світлолікуванням
називається дозований вплив на організм інфрачервоного, видимого й
ультрафіолетового випромінювання. Про цілющий вплив сонячних променів на
організм людини відомо з доісторичних часів. У медицині цей напрямок одержав
назву світлолікування (чи фототерапії — від грецьке photos-світло). Відомо, що
сонячний спектр на 10% складається з ультрафіолетових променів, 40%- променів
видимого спектра і 50% — інфрачервоних променів. Ці види електромагнітних
випромінювань широко застосовуються в медицині. У штучних випромінювачах
звичайно застосовуються нитки накалювання, що нагріваються електричним струмом.
Вони використовуються як джерела інфрачервоного випромінювання і видимого
світла. Для одержання ультрафіолетового випромінювання у фізіотерапії
застосовуються люмінесцентні ртутні лампи низького тиску чи ртутно-кварцові
лампи високого тиску. Енергія електромагнітного полю чи випромінювання при
взаємодії з тканинами організму перетворюється в інші види енергії (хімічну,
теплову й ін.), що служить пусковою ланкою фізико-хімічних і біологічних
реакцій, що формують кінцевий терапевтичний ефект. При цьому кожний з типів
електромагнітних полів і випромінювань викликає властиві тільки йому
фотобіологічні процеси, що визначають специфічність їхніх лікувальних ефектів.
Чим більше довжина хвилі, тим глибше проникнення випромінювання. Інфрачервоні
промені проникають у тканині на глибину до 2-3 см, видимий світло — до 1 см, ультрафіолетові промені — на 0,5-1 мм.
Контрольная
работа по теме:
Общие
реакции организма на повреждение
Введение
В жизни человека нередко возникают ситуации, когда на него действуют
очень сильные патогенные факторы, вызывающие распространенные изменения
большинства или даже всех физиологических систем и органов. При возникновении
подобных ситуаций в организме развиваются многообразные общие реакции, которые
наиболее часто проявляются в форме стресса, шока и комы.