Реферат
Гідроекологічна
оцінка річки Рось
Загальна
характеристика р. Рось
У 2008
р. в рибогосподарському відношенні використовувалося до 30% водного фонду
басейну. В основному це стави рибгоспів, водосховища комплексного призначення.
Рибопродуктивність
ставів складає 10-16 ц/га, у середньому – 11 ц/га.
В
цілому показник рибопродуктивності по басейну нижче нормативного, що пов’язано
з якістю рибогосподарського матеріалу, нестачею кормів і добрив.
Основною
культурою рибоводства у басейні є короп, вилов якого складає 75-80% від
загальної кількості вирощуваної риби. Частка травоїдних риб складає близько 5%.
Недостатньо
високі показники по виходу риби з одиниці площі ставів зумовлені наступними
причинами:
—
несприятливим гідрологічним режимом у ставах;
—
незадовільним станом ставового фонду;
—
низьким рівнем технічного обладнання;
—
відсутністю міцної кормової бази.
На
річках басейну р. Рось існує 1698 ставів з площею водного дзеркала 15,06 тис.
га і об’ємом ставів при НПР (нижчому поверхневому рівні) 178338 тис. м3 і 54
водосховища з площею водного дзеркала 7,74 тис. га і об’ємом води при НПР
142350 тис. м3.
До
45% чаш водосховищ значно замулені, заболочені, у верхів’ях чаші заросли
болотною рослинністю і чагарниками.
Стави
й водосховища басейну р. Рось випаровують 34 млн. м3 води.
Відслідкуємо
існуючий стан ставів і водосховищ на прикладі р. Протока. Протікає річка по
території Васильківського і Білоцерківського районів Київської області. Довжина
річки – 70,8 км. Має два притока, загальна довжина яких 35 км.
Норма
стоку річки складає 35,2 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75 і 95%
— відповідно 22,3 і 12 млн. м3.
Гідротехнічних
споруд на р. Протока – 47 шт.
Чаші
водосховищ й ставів до 60% від їхнього об’єму замулені; їх ложе до 40% від
загальної площі та прибережна зона заросли вищою водною рослинністю. Існують
водоскидні споруди незадовільної конструкції (окрім Ксаверівського водосховища)
за їх незначної пропускної здатності. р. Роставиця –ліва притока р. Рось.
Біля
Білоцерківського передмістя Олександрії Рось різко звертає з Пн Сх на Пд Сх, де
з’являються скелясті ділянки з порогами і невеличкими водоспадами.
На
ділянці від Білої Церкви до с. Синяви Рось тече спокійно. Лише де-не-де
зустрічаються кам’янисті бар’єри і пороги. Береги помережені ярами.
Заплава
річки біля села Пугачівки досягає 1-2 км ширини.
Тут
легко можна розділити тераси, лучну (першу) та надлучну (другу). Надлучна тут
піщана і вкрита сосновим лісом. Тут є і третя – більш висока. Друга лежить від
першої вище на 2-4 м, третя на 12-13м ніж друга.
Біля
селища Синяви Рось знову відкриває товщу кристалічних порід. Тут долина
звужується 100-200м. Перед селищем Синява впадає ліва притока Росі – р.
Кам’янка. За Синявою над рівнем води правий берег різко підвищується, лівий
утворює заплаву. Від с. Синяви до Богуслава Рось тече спокійно, а в Богуславі
на протязі 3 км протікає між гранітними берегами, скелястими, які підвищуються
над рівнем води 20-30 м. Кристалічні породи на цій ділянці не лише виступають
на берегових схилах, а й утворюють пороги.
Від
Богуслава до с. Хотівки Рось тече у вузькій долині з крутими і високими берегами.
Біля Стеблева Рось знову перетинають кристалічні породи, береги утворюють
величезні виступи та стрімкі кручі. Гранітні скелі високими мурами нависають
над Россю. В одному місці береги підходять дуже близько один від одного. Дно
річки вкрите камінням і перетяте рядом кам’янистих бар’єрів, які утворюють
невеличкі пороги.
У
Стеблеві по р. Рось споруджено гідроелектростанцію потужністю 2800 кВ. У
Стеблеві в Рось впадають два струмки – Боровиця та Хоробра.
Від
Стеблева до Корсуня-Шевченківського Рось тече рівно і спокійно. Долина річки
подекуди має широкі тераси.
За
2,5 км до Корсуня-Шевченківського в урочищі Лютовище Рось знову проходить крізь
товщу кристалічних порід. Ширина річкової долини досягає 200-300 м. Річка тече
тут у вузьких скелястих протоках. Гранітні скелі піднімаються над водою на
висоту 6-8 м.
Кристалічні
породи простягаються вздовж течії річки аж до с. Деренковець. Звідси до с.
Михайлівки (35 км) Рось тече серед низьких берегів, утворюючи на цій ділянці
широкі озера і болота.
У
Рось поблизу с. Межиріча впадає Росава – ліва притока.
Від
с. Драбівки до с. Межиріча Рось тече в Пн напрямку, а від Межиріча повертає у
Сх напрямку і впадає в Дніпро, недалеко від с. Хрещатика. Біля Дніпра у нижній
течії р. Рось на протязі 21 км береги заболочені.
В
річку Рось впадають притоки праві – Росена, Молочна, Тарган, Поправка,
Насташка, Хоробра; ліві – Самець, Сквирка, Роставиця, Кам’янка, Протока,
Узинка, Горохватка і р. Росава. (схема 1 і 2)
Річки,
які впадають на території Білоцерківщини в р. Рось
До таких
річок належать права притока – Поправка, 6 лівих – Сквирка, Роставиця,
Кам’янка, Протока, Узинка (схема 1 і 2), а також Насташка.
Річка
Сквирка бере початок від Кривошиїнців і тече в межах Придніпровської височини.
Долина трапецієвидна, ширина до 2 км, глибина до 20 м. Заплава двостороння,
пересічна, глибина 0,8-1 м, похил річки 16м/км. Живлення мішане. Льодостав з
початку грудня, до середини березня.
Річка
Роставиця.
Бере
початок у Козятинському районі Вінницької області, Сквирському,
Білоцерківському р-ні Київської області. Довжина 116 км, площа басейну 1465 км2.
Долина трапецієвидна, ширина до 2,5 км, глибиною до 40 м. Заплава у верхній
частині заболочена, нижче – осушена, пересічна ширина заплави 200 м. Річище
звивисте, на окремих ділянках розгалужене шириною до 20 м, глибиною до 2-2,5 м.
Похил річки 1,3 м/км. Живлення мішане. Замерзає наприкінці листопада – на
початку грудня, скресає на початку березня. У нижній течії споруджено три
водосховища.
Річка
Протока.
Бере
початок у Васильківському районі поблизу с. Мар’янівки. Протікає через
Білоцерківський район. Довжина 50 км, площа басейну 580 км2. Долина
коритоподібна, ширина до 2 км, глибина 20 м. Заплава – 100 м шириною. Річище
звивисте, глибиною 0,4-0,6 м, 10 м – у нижній течії. Похил річки 0,8 м/км.
Живлення атмосферними опадами. Стік частково зарегульовано.
Річка
Насташка.
Бере
свій початок за с. Чупира і протікає через такі села: Потіївка, Насташка,
Троцьке і в с. Острів вливається в р. Рось. Довжина 25 км. Береги пологі.
Ширина 8 м. В засушливий час рідко пересихає. В р. Насташку впадає струмок
Жигалка.
Річка
Узинка.
Бере
свій початок у Київській обл. і протікає через села: Василів, Янківку, Узин,
Блощинці, Чепеліївку і вливається до р. Рось.
Вузенька,
2 м, береги пологі. Має доплив невеличку річку Узьку, яка починається на полях
Янківки і проходить через с. Антонів. Доплив дуже вузенький – 1 м.
На
Білоцерківщині є ще дрібні річечки-струмочки: струмочок Красна, Нурець, Чернен.
Правий
берег вищий і вкритий лісом, а лівий низький, багатий сінокосами, лугами,
болотами.
Розглядаючи
річки Білоцерківщини можна сказати, що всі вони поміліли, замулились піском. На
процес погіршення річок впливає багато факторів: зменшення лісів, засмічення
корит річок, водозабір для промислових підприємств.
Гідробіологічний
режим і стан річкової флори та фауни
Досліджуваний
басейн за розвитком бактеріо- і фітопланктону, водної флори та фауни належить
до бета-мезосапробних водойм, оскільки на всіх річках басейну у тій чи іншій
степені має вплив забруднення.
На
окремих ділянках річок, особливо нижче великих населених пунктів, інтенсивність
забруднення буває значною, і вони належать до альфа- або навіть полісапробної
зони.
Відбір
гідробіологічного матеріалу проводився на ставах у верхній, середній і нижній
частині р. Рось. а також у Корсунь-Шевченківському водосховищі.
Характеризуючи
розвиток фітопланктону р. Рось необхідно зауважити, що найбідніший фітопланктон
взимку. Складається він в основному діатомовими, зеленими, частково, синьо-зеленими
водоростями. У зимовому фітопланктоні виявлено 47 видів і форм водоростей, з
них 23 діатомових. Навесні інтенсивність розвитку фітопланктону значно зростає,
а у літній період знижується. Переважають зелені водорості, на деяких ділянках
вони складають до 80% від чисельності всього фітопланктону. Всього у літньому
планктоні відмічено 165 видів і різновидів водоростей.
В
основному фітопланктон складається з евгленових водоростей. Домінуючі комплекси
фітопланктону вказують на достатньо високий ступінь евтрофікації р. Рось і
наявністю органічних забруднень.
Зоопланктон
є одним з основних елементів угруповань водних тварин, які відіграють велику
роль у формуванні якості води та кормової бази риб.
Зоопланктон
р. Рось характеризується відносно бідним видовим складом і якісним розвитком.
Для р. Рось характерним є великі швидкості течії від 0,3-0,5 до 2,5-3,0 м/с і
значна мутність. На зарегульованих ділянках річки кількість видів зоопланктону
менша, ніж на незарегльованих, однак рівень кількісного розвитку значно вище.
Видовий склад і кількість зоопланктону збільшується від витоку (мінімальне
значення) до гирла.
Оцінюючи
в цілому санітарно-біологічний стан води р. Рось і основних притоків за
зоопланктоном, необхідно відмітити, що індекс сапробності складає 1,6-1,9. Це
відповідає бета-мезаспробному стану, т. ч. водойма помірно забруднена.
Кількість мезасапробних організмів є показником рівня забруднення води, своєю
життєдіяльністю вона сприяють її очищенню. У сезонному аспекті необхідно
відмітити зростання індексу сапробності восени і особливо взимку, що засвідчує
більш високий рівень забруднення.
Іхтіофауна
басейна Росі, за останніми даними, представлена 35 видами риб, що належать 10
родинам:
I
Родина карпових
1
Лящ
2
Плотва
3
Густера
4
Синець
5
Краснопірка
6
Язь
7
Ялець
8
Головань
9
Керех
10
Подус
11
Лин
12
Уклійка
13
Карась звичайний
14
Карась срібний
15
Чехоня
16
Сазан
17
Товстолобик
18
Горчак
II
Родина окуневих
19
Судак
20
Окунь
21
Йорж
22
Носар
III
Родина в’юнових
23
Голець звичайний
24
Шиповка
25
В’юн
IV
Родина сомових
26
Сом європейський
V
Родина щукових
27
Щука
VI
Родина тріскових
28
Налим
VII
Родина оселедцевих
29
Тюлька
VIII
Родина голкових
30
Морська голка
IX
Родина бичкових
31
Бичок-кругляк
32
Бичок-піщаник
33
Бичок-пуцик
34
Бичок-пуголовочка
X
Родина колюшкових
35
Тригольчата колюшка
Порівняння
складу рибного населення Росі за результатами попередніх досліджень і
сьогодення свідчать про те, що іхтіофауна річки значно змінилася. Наприклад,
раніше повсюдно розповсюджені реофільні види (жерех, головань, підуст) в
останні роки зазнають пригнічення, зумовлене значною зарегульованістю стоку, що
істотно змінило умови проживання цих риб. На сьогодні вони переважно
зустрічаються у нижній частині річки. А такі види, як рибець й усач, раніше
типові для всієї річки, потрапили до розряду рідкісних і зникаючих видів.
Домінує
у Росі родина коропових риб – 18 видів, що складає понад половини сіх існуючих
тут видів.
На гирловій
ділянці, найбільш багатій рибою, видовий склад у кількісному співвідношенні
окремих видів характеризується наступними показниками: лящ – 4,5%; плотва –
49%; густера – 16%; окунь – 12%; судак – 1,5%; щука – 9,4%; синець – 5%; язь –
1,6%; інші – 8%.
Антропогенні
навантаження істотно змінили екологічні умови проживання риб у низов’ях р.
Росі, що помітно вплинуло на структуру угруповання риб, як у якісному, так і у
кількісному відношенні.
Основною
причиною того, що відбувається є зарегульованість стоку Дніпра, що потягло за
собою інтенсивне переміщення багатьох видів риб понто-каспійського комплексу
уверх по каскаду. У гирлових ділянках притоків Дніпра багато з них
натуралізувалися і досягли масового розвитку. У гирловій частині Росі широко
розповсюдилися деякі види бичків, триголкова колюшка, чорноморська ігла і
тюлька, яка масово заходить сюди для нагулу.
Збагачення
іхтіофауни цієї ділянки відбувалося також за рахунок інтродукції представників
китайського рівнинного фауністичного комплексу (білий амур, білий і строкатий
товстолобики), заселення яких у Кременчуцьке водосховище було розпочате у
1969р.
Іхтіофауна
р. Рось (район м. Біла Церква) поповнювалася рослиноїдними видами й раніше.
Природна кормова база тут майже повністю забезпечує харчові потреби амурських акліматизаторів.
Чисельність промислових видів риб у середній частині річки складає близько 35%,
решта – припадає на частку малоцінних і масових видів риб. Промисел на цій
ділянці річки не проводиться, промислова рибопродуктивність низька і
коливається від 10 до 17 кг/га. Очевидно має вплив нерегульований любительський
вилов, часто із застосуванням заборонених способів, а також підвищена евтрофікація
і значний відбір води на господарські потреби. В останні роки у середній течії
річки зареєстровано близько 22 видів риб.
Ще
більше рибне населення на верхній ділянці річки. Тут спостерігається
домінування видів риб озерно-річкового комплексу (окунь, плотва, щука, рідше –
лин, карась, лящ, густера, горчак) і у меншій мірі представлені реофільні види
– язь, піскар, ялець, шиповка. На верхній ділянці річки виявлено 16 видів риб.
Таким
чином, аналіз іхтіофауни р. Рось показує, що склад і структура угруповань
залежать від належності до певної ділянки річки і різноманіття біотопів.
Антропогенний
вплив сприяє створенню нових видових угруповань риб. Для р, Росі
спостерігається добре виражена закономірність, типова майже для всіх рівнинних
річок – видовий склад іхтіофауни і її кількісні показники зменшуються від гирла
до витоку.
Санітарно-мікробіологічний
стан
Санітарно-мікробіологічний
контроль передбачає визначення кількості показників мікроорганізмів в одиниці
об’єму.
При
визначенні еколого-санітарного стану водойми використовується ще один критерій,
у деяких випадках головний – чисельність бактеріопланктону, що характеризує
загальну чисельність мікроорганізмів, які знаходяться у вільному стані у водній
товщі.
Визначення
сапрофітних мікроорганізмів, що належать до різних фізіологічних груп, дозволяє
судити про наявність тих чи інших забруднювачів, про процеси самоочищення
річки, про перетворення речовин.
Мікробіологічні
дослідження проводились у верхній течії річки біля селища Косовка, у середній
частині – у районі с. Межиріч. Дослідження проводилися двічі кожного періоду
року.
Кількість
бактеріопланктону залежить від наявності органічних і мінеральних джерел
живлення, температури води, від надходження у річку забруднених від населених
пунктів, з полів, доріг, стічних вод підприємств, ферм. Ці води містять
бактерії у сотні і тисячі разів більше за бактерій, що є у воді річки. На
чисельність мікроорганізмів суттєво впливають рибні господарства, водоплавна
птиця.
За
період досліджень загальна чисельність мікроорганізмів у р. Рось т.т.
біопланктон, коливались у широких межах, а саме від 2,0 до 7,9 млн. кл./мл.
Вона змінювалась в залежності від створу річки і за сезонами.
Найвища
чисельність бактеріопланктону відмічена у весняний і осінній періоди нижче м.
Біла Церква (7,9 і 6,3 млн. кл./мл відповідно), а найменша – у літній час у гирловій
області (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).
Про
вплив населених пунктів на якість води у річках можна судити за зміною
чисельності бактеріопланктону до і після міста. Наприклад, після м. Біла Церква
чисельність бактеріопланктону у річці у середньому перевищувала її значення до
міста: у зимовий період у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний – у
1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осінній – у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можна
припустити, що підвищена чисельність мікроорганізмів пов’язана з надходженням у
річку забруднених господарсько-побутових вод і зливових стоків.
Був
визначеним стік бактерій з р. Рось у Дніпро. Враховуючи, що об’єм бактеріальної
клітини у зимовий і весняний періоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у літній
період – 0,31 мкм3, то бактеріостік р. Рось складає 65-80 тон на рік. Необхідно
зазначити високий вміст сапрофітних гетеротрофних нижче м. Біла Церква,
особливо взимку і навесні, а також у верхів’ях річки навесні.
Води
р. Рось зазнають фекального забруднення, про це свідчить високий вміст кишкової
палички, чисельність якої за період досліджень коливалась у межах 13-525 тис.
кл./л. Найвищий її вміст відмічено нижче селища Косово і м. Біла Церква у весняний
час.
Чисельність
кишкової палички нижче м. Біла Церква у порівнянні з такими ж показниками вище
міста збільшується у середньому: взимку у 2,5 рази, весною у 12 разів, восени в
1,8 рази.
За бактеріальними
показниками воду р. Рось необхідно віднести до розряду «слабо забруднена», а в
окремі періоди року і в окремих створах – до розряду «помірно забруднена».
Санітарно-бактеріологічна
характеристика р. Рось (2007-2008)
|
Місце відбору проб
|
Період |
Кількість бактеріопланктону, млн. кл/мл
|
Кількість сапрофітних бактерій, тис. кл/мл
|
Колі-індекс, тис. кл/мл
|
|
селище Косово, верхів’я
|
зима весна літо осінь
|
3,3+4,8 3,5+5,7 2,0+3,07 3,2+4,2
|
2,1+2,4 5,3+9,8 4,2+4,6 5,6+4,7
|
20+39 110+210 30+80 40+120
|
|
вище м. Біла Церква, середня течія
|
зима весна літо осінь
|
2,3+3,4 3,5+3,9 2,3+3,2 2,8+3,7
|
5,3+6,8 4,7+6,3 3,3+4,4 3,8+5,3
|
18+22 26+34 14+19 16+22
|
|
нижче м. Біла Церква, середня течія
|
зима весна літо осінь
|
3,2+5,9 4,2+7,9 2,5+3,6 4,0+6,3
|
83+126 32+44,8 8,9+12,4 11,3+21,4
|
43+60 260+520 18+32 26+46
|
|
селище Бушево, середня течія
|
зима весна літо осінь
|
2,8+3,6 3,9+4,8 2,6+3,9 2,8+4,6
|
15+23,0 13,6+18,0 4,6+5,6 5,0+7,2
|
37+41 140+180 30+59 40+63
|
|
селище Межерич, гирлова область
|
зима весна літо осінь
|
2,8+3,2 3,6+4,2 2,2+2,6 2,7+3,0
|
3,9+4,8 4,6+8,2 3,0+4,2 3,4+4,0
|
13+36 15+60 27+42 30+48
|
Середній
екологічний індекс стану басейну дорівнює 2,3, т.т. екосистема басейну
розбалансована. Основне навантаження приймає на себе водне середовище (стави,
водосховища). Екологічний індекс води у період зимової межені був високим і
дорівнював 1,75. На інших фазах гідрологічного режиму якість води була у межах
І класу, але під час весняної повені мало місце підвищення БСК5, а під час
літньої межені і восени – перевищення за фосфатами. За оцінкою придатності води
для господарсько-побутових потреб лімітуючими критеріями виявилися: вміст
органічної речовини, іонів хрому і незначне бактеріальне забруднення.
В
цілому у більшості малих річок басейну р. Рось спостерігається забруднення
нафтопродуктами, сполуками нітрогену. Місцями відмічено перевищення ГДК за
колі-індексом, ХСК, деякими важкими металами (купрум, цинк, нікель). Не
дотримується відповідний режим на територіях водоохоронних зон і прибережних
смуг. Не виконуються вимоги щодо вирощування сільгоспкультур, внаслідок чого у
гідрографічну сітку змивається з полів органіка, мінеральні добрива,
отрутохімікати, родючий шар ґрунту. Сільськогосподарське використання складає в
середньому 71%, а лісистість всього 11%.
Значні
об’єми скидів стічних вод і змив з урбанізованих територій у поєднанні зі зменшенням
водності річок, а отже, і їх здатності до самоочищення, зумовлюють зниження
якості води малих річок басейну. Зменшення водності річок викликано як змінами
на водозборі, так і значними відборами води на потреби господарства.