Зміст
Вступ
Історична
відомості про університет
Вступ та
навчання у Болонському університеті
Відомі студенти
і викладачі
Велика хартія
університетів
Висновок
Література
Вступ
Боло́нський
університе́т — найстаріший університет Європи, в
місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний
заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в 14 столітті.
Серед викладачів Болонського університету були видатні анатоми — Везалій і Мальпігі.
В Болонському університеті зробив своє знамените відкриття Луїджі Гальвані.
Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич.
Історична
відомості про університет
Болонський
університет – найстаріший університет Європи. Задуманий в 1088 р. як центр
підготовки юристів, вуз прославився перш за все відкриттями в області природних
і математичних наук. Постав перий університету м. Болонья (Північна Італія) з
двох правничих шкіл: школи цивільного права і школи церковного або канонічного
права, заснованої бенедиктинським ченцем Граціаном. Особливістю Болонського
університету було те, що він був юридичним навчальним закладом, де за головні
предмети було римське і канонічне право. Лише в XIV сторіччі з’явилися
факультети філософії, медицини та теології
У Болонського університету багате минуле. Саме тут в 1497 р.
у Миколи Коперника виникла думка про обертання Землі навколо Сонця, а
декількома роками пізніше ставив свої досліди Парацельс. Сьогодні в стінах
університету регулярно проводяться міжнародні наукові студентські конференції,
а ректорат підтримує зв’язки з провідними учбовими закладами світу.
У
1088 р. в Болоньї Ірнерій почав викладання юриспруденції. Ця школа придбала
популярність. У 1158 імператор Священної Римської імперії Фрідріх I
(Барбаросса) видав едикт, за яким брав під своє заступництво і захист студентів
і професорів по дорозі в університет і в самому університеті. Студенти іноземці
були підсудні професорам, а не загальним судам.
Школа
стала набувати рис корпорації. Спочатку з’являються земляцтва (nationes), які потім,
внаслідок наявності у всіх студентів спільних інтересів, утворюють єдину
корпорацію (universitas) на чолі з виборним ректором (rector).
У
1215 р. папа наділив єпископа Болоньї правом дозволяти професорам викладати.
Для цього необхідно було отримати звання doctor: екзамен + диспут з комісією
професорів, на чолі з єпископом.
Університет був юридично автономною установою, його особливий
статус гарантувався привілеями. Найдавніший з них – Authentika Habita, наданий
1155 імп. «Священної Римської імперії германської нації» Фрідріхом I
Барбароссою. Структура та управління університетуту визначалися статутами:
найраніший з тих, що збереглися до нашого часу. Навчальний процес був
організований за системою факультетів, яких поступово утворилося чотири –
«вільних мистецтв», правничий, мед. і теологічний. Медичний факультет виділився
окремо 1260, теологічний, заснований за зразком Паризького, – в 2-й пол. 14 ст.
Адміністративним головою університету був ректор, який обирався з-поміж
студентів на два роки. Впродовж 1481–1482 років ректором університету був
українець – Юрій Дрогобич (Котермак).
Університет перебував під наглядом канцлера – архідиякона м.
Болонья. Законодавча та адміністративна влада належала зборам, що складалися
лише зі студентів. Студенти об’єднувалися в гільдії, що являли собою
корпоративні організації, характерні для екоомічного. й соціального життя
середньовічних міст. Кожна гільдія об’єднувала студентів, які вивчали певну
дисципліну. У межах гільдій студенти поділялися на дві великі групи – вихідців
з Апеннінського півострова та студентів з позаальпійських країн. Кожна з цих
великих груп за географічним критерієм поділялася на менші – «нації». Студенти
з земель Великого князівства Литовського і Корони Польської входили до
«польської нації». Найдавніша згадка про «польську націю» припадає на 1265.
Статути 1317 та 1432 серед інших «націй» також згадують «польську націю». В
університеті традиційно навчались представники українських князівських родин: Вишневецькі,
Заславські, Збаразькі. Криштоф Збаразький, який записався до університету на
початку 17 століття, 1611–1612р. був кореспондентом Галілео Галілея.
Університет зберігав свій авторитет і в подальші часи.
болонський
університет студент викладач
Вступ та
навчання в Болонському університету
Стати студентом
Болонського університету можна тільки відучившись одін-трі роки в російському
вузі. Як правило, зарахування відбувається за посередництва Італійського інституту
культури в Москві. На всіх наданих документах повинен стояти апостіль
Міністерства освіти РФ.
Необхідно
надати:
1.
документи про освіту, перекладені
італійською мовою (включаючи апостіль), без нотаріальної легалізації (два
екземпляри). Оцінки переводити строго відповідно до наступного прикладу: 3 —
sufficiente, 4 — buono, 5 — ottimo, залік — superato
2.
два екземпляри ксерокопії кожного
документа про освіту (включаючи апостіль) і перекладу — оригінал принести з
собою
3.
ксерокопію закордонного паспорта
4.
анкету-заявленіє на вступ до вузу в двох
екземплярах
5.
дві фотографії 3х4
Документи з
апостілем, переклад на італійській мові, а також анкету і одну фотографію
потрібно легалізувати для підтвердження освітніх документів в соціальному
відділі Консульської канцелярії (Італії).
Найпопулярніші
спеціалізації Болонського університету — медицина, юриспруденція, математика і
архітектура. Поступити сюди складно. Конкурс в окремі роки доходив до шести
чоловік на місце. Причому серед абітурієнтів багато іноземців. Менш відомі, але
так само затребувані факультети сільського господарства, культури, педагогіки,
фармакології, політології і статистики.
Як і в більшості
інших вузів Європи, система навчання в Болонськом університеті триступінчата,
відповідає міжнародній класифікації «бакалавр — магістр — доктор». Учбові плани
складаються в основному з лекцій — італійська освіта розрахована в першу чергу
на самостійну роботу студентів. Всяка ініціатива по перевірці і уточненню знань
виходить від самого учня; завдання викладача — порадити необхідну літературу і
прояснити складні питання на співбесідах по певних днях.
Якщо вчитися в
Болонському університеті не простіше і не складніше, ніж в інших вузах Італії і
Європи, то ось з побутом у багатьох часто виникають проблеми: що вчаться в
Болонье дуже багато, і ті нечисленні гуртожитки, які там є, не справляються з
напливом іногородніх і іноземних студентів. Швидше за все, вам доведеться
знімати житло, ціни на яке в Болонье як в Москві: кімната на одну людину
обійдеться мінімум в 300 євро, невелика квартира зі всіма зручностями — від 500
євро. На щастя, господарі, як правило, не проти, якщо в квартирі проживають
декілька чоловік.
Не менше проблем
з живленням. Болонья — один з центрів кулінарного мистецтва Італії, а значить і
ціни там відповідні. Дешевих фаст-фудов майже немає. У тиждень
середньостатистичний болонський студент витрачає на їжу до 60 євро — це більше,
ніж в інших країнах Європи.
Факультети
На даний час в
університеті діють такі факультети:
·
юридичний,
·
торговельно-економічний,
·
філологічний,
·
філософський,
·
педагогічний,
·
медичний,
·
фізико-математичний,
·
природничий,
·
промислової хімії,
·
інженерний,
·
сільськогосподарський,
·
ветеринарної медицини.
Відомі студенти
і викладачі
Попередниками сучасних студентів було безліч видатних людей
усіх епох. Це й майбутні Папи Римські, і такі велетні, як Томас Бекет, Данте
Аліг’єрі, Джованні Боккаччо, Франческо Петрарка, Еразм Роттердамський, Микола
Коперник та інші. У своїй праці «Історія української культури» Я. Д. Ісаєвич
пише: «7 лютого 1483 р. з римської друкарні Еухаріуса Зільбера (Франка) вийшла
у світ невелика книжка (прогностична оцінка поточного 1483 p. магістра Юрія
Дрогобича з Русі доктора мистецтв і медицини Болонського університету). Це —
перша відома друкована праця автора родом з України. Ця книга засвідчує
контакти українських земель з провідними на той час осередками європейської
науки і книжності. Біографія цього автора дозволяє скласти уявлення про форми і
напрями міжнародних зв’язків, які позначилися на характері всього культурного
життя. Здобувши у Болоньї ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше і
медицини, Юрій Дрогобич читав там лекції з астрономії і продовжував вивчати
медицину. У той час природничі знання дедалі тісніше пов’язувалися з
філософією. Цим і пояснюється звичай надавати разом докторські ступені з
філософії і медицини та часті переходи викладачів iз медичних кафедр на
філософські і навпаки. Природничі науки, особливо медицина, вважали філософією
природи, причому дуже поширеним був погляд, що саме ці науки можуть допомогти
пізнати закономірності навколишнього світу.
На 1481/1482 навчальний рік Юрія Дрогобича було обрано
ректором університету медиків і артистів у Болоньї. Хоч ректор Болонського
університету очолював тоді корпорацію студентів, ця посада, як зазначає автор
фундаментального дослідження з історії болонської вищої школи Альбано Сорбеллі,
була найважливішою в університеті».
Відомі студенти і викладачі
·
11 століття
o
Ірнерій
·
12 століття
o
Граціан, Вільгельм Тірський
·
13 століття
o
Гвідо Фава, Гвідо Гвініцеллі
·
14 століття
o
Чекко д«Асколі, Данте Аліґ»єрі, Франческо
Петрарка, Мануїл Хрисолор, Колюччо Салютаті,
·
15 століття
o
Юрій Дрогобич, Леон Баттіста Альберті, Микола
Копернік, Альбрехт Дюрер, Джованні Піко делла Мірандола, Сципион Дель Ферро
·
16 століття
o
Джироламо Кардано, Парацельс, Джованни
делла Каза, Григорій XIII, Андреас Везалій, П’єтро Помпонацці, Карло Борромео, Торквато
Тассо
·
17 століття
o
Джованні Доменіко Кассіні, Бонавентура
Кавальєрі, Марчелло Мальпігі
·
18 століття
o
Марія Гаетана Аньєзі, Луїджі Гальвані, Карло
Гольдоні
·
19 століття
o
Джозуе Кардуччі, Камілло Гольджі
·
20 століття
o
Гульєльмо Марконі, Умберто Еко, П’єр
Паоло Пазолині, Романо Проді, Аугусто Ригі, Федериго Енрикес, П’єрлуїджі
Колліна
Велика Хартія
університетів
Болонський
університет, як найстарший університет в
Європі, не випадково став ініціатором міжурядової міжнародної реформи у 1999
році. Тринадцять років до того, у 1986, цей навчальний заклад виступив із
пропозицією створення Великої Хартії
університетів ( Magna Charta
Universitatum ), яка була розроблена і остаточно підписана в Болоньї
у 1988 році, з нагоди урочистого святкування 900-річчя Болонського
університету. У цьому документі закладено важливі підвалини „ автономії університетів ”. Університет
визначається як „ хоронитель традиції
європейського гуманізму ” що „ постійно
прагне до досягнення універсального знання, перетинає географічні і політичні
кордони і затверджує нагальну потребу взаємного пізнання і взаємодії різних
культур ”. Одним із засобів реалізації цієї програми було визначено
те, що університети „ стимулюють мобільність
викладачів і студентів, а також запроваджують спільну політику в питаннях
рівного статусу, звань і іспитів без упередженого ставлення до національних
дипломів ”. Відтак, мобільність і взаємовизнання дипломів, два
наріжні камені Болонського процесу, було закладено у Великій Хартії
університетів, до якої приєдналися більше 80 Європейських університетів.
Висновок
Болонський університет засновано в XI сторіччі. Це один із
найстаріших університетів Європи. Навіть гордість французів Сорбонна посіла у
світі лише друге місце за часом заснування. Особливістю Болонського
університету було те, що він був юридичним навчальним закладом, де за головні
предмети було римське і канонічне право. Лише в XIV сторіччі з’явилися
факультети філософії, медицини та теології.
Література
1.
Вища освіта в Україні і болонський проес
/ За ред. Кременя. – Т., 2004.
2.
Українська радянська енциклопедія
/ За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
3.
Офіційна сторінка університету (італ.,
англ.)
4.
Архів університету (італ.)