Стічні води та очисні споруди

Зміст

Вступ

1. Розрахункові витрати стічних вод

2. Розрахункові концентрації
забруднення стічних вод

3. Необхідний ступінь очистки стічних
вод

3.1. Нормативи якості води водоймища

3.2. Нормативний коефіцієнт
зміщування стічних вод з водою річки

3.3. Необхідний ступінь очистки
стічних вод

3.3.1. Допустима концентрація
завислих речовин в очищених стічних водоймах

3.3.2. Допустима біологічна потреба в
кисні очищених стічних вод

3.3.3. Розрахунок по розчиненому у
воді водоймища кисню

4. Технологічна схема очистки стічних
вод

5. Розрахунок основних споруд

5.1. Решітки дробарки

5.2. Пісковдавлювачі та піскові
майданчики

5.3. Первинні відстійники

5.4. Аеротенки

5.5. Вторинні відстійники

5.6. Споруди для знезараження стічних
вод

5.7. Мулоущільнювачі        

5.8. Метантенки

5.9. Мулові майданчики

5.10. Повітродувна станція

6. Схема висотного розташування
очисних споруд

Література

Вступ

Розширення
об’ємів капітального будівництва міст і населених пунктів вимагає проведення
великого об’єму будівельних робіт, в першу чергу, по проектуванню систем
водопостачання і водовідведення.

Збільшення витрат
води, яку споживають населені пункти і промислові підприємства, розміщені на їх
території (викликане в першу чергу збільшенням чисельності населення і ростом
промисловості) робить досить важливим питанням, пов’язане з проектуванням,
будівництвом та експлуатацією нових і реконструкцією старих водовідвідних
очисних споруд.

Не менш важливим
завданням, яке стоїть на сьогоднішній день перед фахівцями, що працюють у
галузі водопостачання та водовідведення, є забезпечення необхідного санітарного
стану водойм (річок, озер та ін.), які використовуються для
господарсько-питних, культурно-побутових та рибогосподарських цілей. Тому, при
проектуванні очисних споруд водовідведення необхідно правильно визначити
розрахункові витрати стічних вод, що поступають від населеного пункту,
відповідні концентрації забруднень в них, визначити необхідний ступінь їх
очистки та прийняти технологічну схему і склад очисних споруд.

Ціллю даного
курсового проекту є закріплення, розширення й узагальнення знань, отриманих під
час вивчення курсу “Водовідведення та очистка стічних вод” та застосування цих
знань для комплексного вирішення конкретного інженерного завдання.

1.
Розрахункові витрати стічних вод

Розрахункові
витрати побутових та виробничих стічних вод визначаємо по сумарному графіку
припливу їх на очисні споруди на протязі доби.

Згідно з
завдання, добові витрати господарсько-побутових і виробничих стічних вод рівні:

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Сумарна
добова витрата стічних вод, що подається на очисні споруди:

Стічні води та очисні споруди

Середньо
секундні витрати стічних вод (побутових, виробничих і сумарних) становлять:

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Витрати побутових
стічних вод розподіляємо по годинам доби у відповідності до графіка добового
водовідведення, що залежить від величини загального коефіцієнта
нерівномірності, який визначаємо згідно [1, табл. 2].

Для витрати Стічні води та очисні споруди  загальний максимальний і
мінімальний коефіцієнт нерівномірності буде рівний відповідно:

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

В годину
максимального припливу витрата побітових стічних вод буде рівна:

Стічні води та очисні споруди

В годину
мінімального припливу витрата побітових стічних вод буде рівна:

Стічні води та очисні споруди

Розподіл
погодинних витрат побітових стічних вод виконуємо у відповідності з
орієнтованим розподілом, приведеним в [3, табл. 3.6.] за загальним коефіцієнтом
нерівномірності, який для середньої секундної витрати побутових вод Стічні води та очисні споруди  згідно [3, табл. 3.6] рівний Кзаг.=1,25.

Погодинні витрати
виробничих стічних вод визначаємо з урахуванням даних у завданні процентних
розподілів стічних вод по змінах, коефіцієнта погодинної нерівномірності та
години максимального водовідведення в межах зміни. В інші години зміни, окрім
години максимального водовідведення, витрати виробничих стічних вод
припускається приймати однаковими.

Витрати
виробничих стічних вод по змінам складають:

1-а зміна:

Стічні води та очисні споруди

2-а зміна:

Стічні води та очисні споруди

3-а зміна:

Стічні води та очисні споруди

Визначаємо
максимальні погодинні витрати для кожної зміни за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м3/год

де Квир.
– коефіцієнт годинної нерівномірності припливу виробничих стічних вод (згідно з
завданням Квир.=1,4)

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

За
максимальну годину водовідведення приймаємо третю годину кожної зміни. Для
решти годин кожної зміни витрати визначається за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м3/год

Стічні води та очисні споруди , м3/год

Стічні води та очисні споруди , м3/год

Стічні води та очисні споруди , м3/год

Сумарний
графік припливу стічних вод на очисні споруди подаємо у вигляді таблиці.

Таблиця 2

Витрати стічних вод, що поступають
на очисні споруди протягом доби

Витрати побутових стічних
вод
Витрати виробничих стічних
вод, м3/год
Сумарні витрати, м3/год
% м3/год
ІІІ-а зміна 0-1 2 1120 556,87 1676,87
1-2 2 1120 556,87 1676,87
2-3 2 1120 826,9 1964,9
3-4 2 1120 56,87 1676,87
4-5 2 1120 556,87 1676,87
5-6 5,05 2828 556,87 3384,87
6-7 5,15 2884 556,87 3440,87
7-8 5,15 2884 556,87 3440,87
І-а зміна 8-9 5,2 2912 247,5 3159,5
9-10 5,2 2912 247,5 3159,5
10-11 5,2 2912 367,5 3279,5
11-12 5,1 2856 247,5 3103,5
12-13 5 2800 247,5 3047,5
13-14 5,1 2856 247,5 3103,5
14-15 5,2 2912 247,5 3159,5
15-16 5,2 2912 247,5 3159,5
ІІ-а зміна 16-17 5,2 2912 433,13 3345,13
17-18 5,15 2884 433,13 3317,13
18-19 5,1 2856 643,1 3499,1
19-20 5,1 2856 433,13 3289,13
20-21 5,1 2856 433,13 3289,13
21-22 3,8 2128 433,13 2561,13
22-23 2 1120 433,13 1553,13
23-24 2 1120 433,13 1553,13
Сума 100% 56000 10500 66500

Максимальна
сумарна годинна витрата стічних вод (табл. 2):

Стічні води та очисні споруди  (3 18 до 19 год)

Стічні води та очисні споруди

Мінімальна
сумарна годинна витрата:

Стічні води та очисні споруди  (3 22 до 24 год)

Стічні води та очисні споруди


2. Розрахункові концентрації забруднень
стічних вод

Розрахункові
концентрації забруднень господарсько-побутових стічних вод по завислим
речовинам, біохімічній потребі в кисні БПКПОВН та поверхнево-активним
речовинам ПАР визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , мг/л

де a – кількість забруднень по завислим речовинам,
БПКпов. та ПАР на одного мешканця: Стічні води та очисні споруди ,
Стічні води та очисні споруди , Стічні води та очисні споруди ;

Nс, Nис – розрахункова кількість мешканців в каналізованих районах і в не
каналізованих відповідно, Nс = 208000 чол., Nис = 32000 чол. (згідно з завданням);

Стічні води та очисні споруди  — добова
витрата господарсько-побутових стічних вод, Стічні води та очисні споруди м3/доб;

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Середні
концентрації забруднень (по завислим речовинам, БПКповн і ПАР) в
суміші господарсько-побутових і виробничих стічних вод визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , мг/л

де Споб.,
Свир. – концентрації забруднень (по завислим речовинам, БПКпов.
І ПАР) відповідно в побутових і виробничих стічних водах (приймаємо згідно
завдання):

Стічні води та очисні споруди   Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди    Стічні води та очисні споруди

Qпоб., Qвир. – витрати побутових і виробничих стічних вод відповідно,
Qпоб. = 56000 м3/доб, Qвир. = 10500 м3/доб.

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Еквіваленту
кількість мешканців (по завислим речовинам і БПКпов.), тобто таку їх
кількість, яка вносить таку-ж кількість забруднень, що й виробничі стічні води,
визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , чол.

де: Свир.
– концентрація забруднень (завислих речовин і БПКпов.) виробничих
стічних вод, мг/л;

Стічні води та очисні споруди  — витрати виробничих
стічних вод, Стічні води та очисні споруди

а – кількість
забруднень по завислим речовинам і БПКпов. На одного мешканця: Стічні води та очисні споруди , Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Приведену
кількість жителів (по завислим речовинам і БПКпов.) визначаємо за
наступними формулами:

Стічні води та очисні споруди , чол.

Стічні води та очисні споруди , чол.

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

3.
Необхідний ступінь очистки стічних вод

3.1.
Нормативи якості водоймища

Згідно правил охорони поверхневих
вод водоймищ від забруднень стічними водами, концентрація завислих речовин для
водоймищ рибно-господарського виду користування ІІ категорії не повинна
перевищувати більш як на 0,75 мг/л у порівнянні з концентрацією завислих
речовин у річковій воді, яка згідно з завданням рівна 6 мг/л.

Біологічна
потреба в кисні БПКпов в розрахунковому створі не повинна
перевищувати 3 мг/л.

Концентрація
розчинного кисню не повинна бути нижчою від 6 мг/л – в будь-який період року в
пробі, відібраній до 12 годин дня.

Нормативи якості
води водоймища приймали згідно [3], табл.
4.1.

3.2.
Розрахунковий коефіцієнт зміщування стічних вод з водою річки

Величину
коефіцієнта змішування, що визначає частку витрати річки, яка реально може
брати участь у розбавленні стічних вод у розрахунковому створі, рекомендується
визначати методом В.А.Фролова – І. Д. Роздзіллера.

Коефіцієнт
турбулентної дифузії визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди ,

де Vmid – середня швидкість течії
води в річці між випуском стічних вод і розрахунковим створом, Vmid = 1,9 м/с – згідно із
завданням;

Нmid – середня швидкість річки на
тій же ділянці, Нmid = 2,8 м;

Стічні води та очисні споруди

Коефіцієнт,
що враховує гідравлічні умови змішування стічних вод з водою річки, визначаємо
за формулою:

Стічні води та очисні споруди ,

де Стічні води та очисні споруди  — коефіцієнт звивистості
річки Стічні води та очисні споруди ;

Стічні води та очисні споруди  —
коефіцієнт, що залежить від місця і конструкції випуску стічних вод у
водоймище: при випуску біля берега Стічні води та очисні споруди ; при
русловому випуску Стічні води та очисні споруди  при русловому
розсіюючому Стічні води та очисні споруди . Приймаємо береговий
випуск

Стічні води та очисні споруди  —
середня секундна сумарна витрата стічних вод, що скидаються у водоймище:

Стічні води та очисні споруди м3

Стічні води та очисні споруди

Коефіцієнт          змішування
стічних вод з річковою визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди ,

де Qp – розрахункова витрата води в річці
(витрата 95%-ої забезпеченості), Qp = 8 м3/с – згідно із завданням;

 е = 2,718 –
основа натурального логарифму;

L – відстань по фарватеру річки від місця
випуску стічних вод до розрахункового створу, яка приймається рівною L = 500 (за течією від місця випуску
стічних вод) – для водоймищ рибогосподарського користування.

Стічні води та очисні споруди

3.3.
Необхідна ступінь очистки стічних вод

3.3.1.
Допустима концентрація завислих речовин в очищених стічних водах

Гранично
допустиму концентрацію завислих речовин в очищених стічних водах, що скидаються
у водоймище, визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , мг/л

де Р –
допустиме збільшення концентрацій завислих речовин в річковій воді після
випуску стічних вод, Р = 0,75 мг/л;

Стічні води та очисні споруди
концентрація завислих речовин в річковій воді до випуску стічних вод, Стічні води та очисні споруди ;

Стічні води та очисні споруди

3.3.2 Допустима біологічна потреба в кисні очищених
стічних вод

Допустиму          біологічну
потребу в кисні очищених стічних вод розраховуємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , мг/л

де Стічні води та очисні споруди  — граничнодопустиме значення БПКпов
в розрахунковому створі річки, Стічні води та очисні споруди ;

Стічні води та очисні споруди  — БПКпов
річкової води до місця випуску стічних вод, Стічні води та очисні споруди ;

t – тривалість переміщення води від місця
випуску стічних вод до розрахункового створу:

Стічні води та очисні споруди

k – константа споживання кисню
суміші і річкової води, k = 0,077 (при tp = 140C – температура річкової води в літку) інтерполювали згідно [6], дод. 5.

Стічні води та очисні споруди  мг/л.

3.3.3. Розрахунок по розчиненому
кисню у воді водоймища

Потрібна
оптимальна концентрація розчиненого у воді водоймища кисню для літніх умов буде
забезпечена, якщо БПК стічних вод, що скидаються у водоймище, не перевищує
величину:

Стічні води та очисні споруди , мг/л,

де: Ор
– концентрація розчиненого кисню в річковій воді до місця випуску стічних вод Ор
= 9,8 мг/л;

Стічні води та очисні споруди  —
найменша концентрація розчиненого кисню, яка повинна бути забезпечена в
річковій воді, Стічні води та очисні споруди ;

Стічні води та очисні споруди -БПКпов річкової
води до випуску стічних вод, Стічні води та очисні споруди

Необхідний
ступінь очистки по завислим речовинам і по БПК буде рівний відповідно: (з двох Стічні води та очисні споруди  приймаємо те, котре
менше):

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

4.
Технологічна схема очистки стічних вод

Технологічна
схема і склад очисних споруд призначається в залежності від необхідного ступеню
очистки, витрат стічних вод та місцевих умов (характер грунтів, рельєф
майданчика і т. ін.).

Проектом
передбачена повна біологічна очистка стічних вод з доведенням концентрації
забруднень в очисних стоках по БПКпов. та завислим речовинам до 15
мг/л.

До складу споруд
для очистки стічних вод приймаємо (згідно з завданням):

— решітки
(дробарки);


пісковдавлювачі;

— первинні
відстійники;

— аеротенки;

— вторинні
відстійники;

— контактні
резервуари.

До обробки осаду
стічних вод проектуємо:


мулоущільнювачі;

— метантенки;

— мулові та
піскові майданчики.

5.
Розрахунок основних споруд

5.1.
Решітки-дробарки

Для затримання і
подрібнення крупних плаваючих забруднень, що містяться в стічних водах,
приймаємо решітки-дробарки.

При максимальній
годинній витраті стічних вод Стічні води та очисні споруди  м3/год
необхідна площа прорізів решіток дорівнюватиме:

Стічні води та очисні споруди ,

де Vp – рекомендована швидкість руху стічних
вод в прозорах решіток-дробарок при максимальних витратах; згідно [1], п. 5.14 Стічні води та очисні споруди /

Необхідна
кількість решіток-дробарок марки РД — 600 буде рівна:

Стічні води та очисні споруди  (шт.)

де Стічні води та очисні споруди  — площа однієї решітки
(приймаємо згідно [3], табл. 11.2.)

Остаточно
приймаємо 2 робочих і 1 резервну решітку-дробарку марки РД — 600 з
характеристиками:

— максимальна
пропускна здатність – 2000 м3/год;

— ширина отворів
– 10 мм;

— сумарна площа
щілинних отворів 4550 м2;

— діаметр
барабана – 635 мм.

5.2.
Пісковловлювачі та піскові майданчики

Для видалення із стічних
вод піску та інших мінеральних домішків проектуємо аеровані піскоуловлювачі.

Площу поперечного
перерізу аерованіх пісковловлювачів визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м2

де: Vр
швидкість руху стічних вод в пісковловлювачі, яка приймається в межах
0,08…0,12м/с — згідно
[1], табл. 28.

Nс — мінімальна кількість секцій пісковловювачів (не
менше двох)

Стічні води та очисні споруди  м2

Робочу глибину
пісковловлювача визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди м

Ширину пісковловлювача
визначимо із співвідношення:

Стічні води та очисні споруди

Довжину
пісковловлювача визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м

де: Ks — коефіцієнт, який згідно
[1], табл. 21 приймається рівним 2,39;

Hs — розрахункова глибина
пісковловлювача, рівна: Нs = Н/2 = 0,82м

Uo — гідравлічна крупність
піску, згідно [1], табл.28 приймається рівною: Uo = 13,2 мм/с.

Стічні води та очисні споруди м

Згідно [3], табл. 11. 4
приймаємо аеровані пісковловлювачі (Т.П. №902-2-2) з характеристиками:

— кількість секцій
(відділень) – 3;

— пропускна здатність (максимальна) — 100.000 м3/добу;

— ширина секції В = 3м;

— глибина Н= 2,1 м;

— довжина L = 12 м;

— витрати повітря
на аерацію – 300 м3/год.

Витрати води для
гідрозмиву знайдемо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м/с

де: в — ширина піскового
лотка, в = 0,5 м;

Lл — довжина лотка, рівна довжині пісковловлювача за
виключенням довжини піскового приямку: Lл = 12 — 3 = 9м;

Vл — висхідна швидкість промивної води, згідно [8], ст.
93 Vл = 0,0065 м/с.

Стічні води та очисні споруди

Діаметр змивного
трубопроводу буде рівний:

Стічні води та очисні споруди

де: VТР. — швидкість руху змивної
води в трубопроводі; приймається VТР. = 2,0…3,0м/с.

Приймаємо змивний
трубопровід діаметром Стічні води та очисні споруди  ( Стічні води та очисні споруди  мм).

Фактична пшидкість руху
води на початку змивного трубопровода:

Стічні води та очисні споруди

При відстані між
збризкувачами z = 0,4 м число їх на змивному
трубопроводі буде рівне:

Стічні води та очисні споруди

Для забезпечення
необхідної рівномірності розподілу води по довжині змивного трубопровода вода в
змивний трубопровід має подаватись під напором:

Стічні води та очисні споруди

де: hо — висота шару піску в лотку до подачі промивної води,
згідно [8], ст. 56 hо = 0,2 м.

Діаметр отворів
збризкувачів знайдемо за формулою:

Стічні води та очисні споруди  (або Стічні води та очисні споруди  12 мм)

де: Стічні води та очисні споруди — коефіцієнт витрати
збрискувачів, який орієнтовно приймається рівним
0,82.

Витрати повітря для
аерованих пісковловлювачів:

Стічні води та очисні споруди

де: Стічні води та очисні споруди  =
3/(м2/год) — питомі витрати повітря на аерацію (приймали
згідно [3], табл. 1 1.4)

Кількість піску, який
затримується в пісковловлювачі, визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м3/добу

де: 0,03 — норма
затримання піску, який видаляється з аерованого пісковловлювача, л/(чол-добу)
згідно [1], п. 6.31;

Стічні води та очисні споруди  — приведена кількість жителів по
завислим речовинам.

Стічні води та очисні споруди

Вологість піску — 60 %,
об’ ємна вага — Стічні води та очисні споруди  = 1 ,5 т/м3.

Для підсушування піску,
який виділяється з пісковловлювача за допомогою гідроелеваторів, влаштовуються
піскові майданчики, необхідна площа яких визначається за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м2

де: Стічні води та очисні споруди  — навантаження на піскові
майданчики, згідно [1], п. 6.33 Стічні води та очисні споруди .

Стічні води та очисні споруди

Приймаємо 4 карти піскових майданчиків з
розмірами в плані: 23 х 11 м.

5.3.
Первинні відстійники

Для видалення із
стічних вод основної частини грубодисперсних домішок приймаємо первинні
відстійники радіального типу, розрахунок яких здійснюємо по кінетиці осадження
зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод, який
дорівнює:

Стічні води та очисні споруди

де: 150 — нормативна
концентрація завислих речовин на виході
з первинного відстійника, мг/л

Розрахункове значення
гідравлічної крупності зважених речовин, що затримуються в первинних
відстійниках, визначається за формулою:

Стічні води та очисні споруди , мм/с

де: Нset — глибина проточної частини
відстійника, згідно [3], табл. 12.6 Нset = 3,4м (попередньо приймаємо діаметр
відстійника 24 м);

Kset — коефіцієнт використання об’єму проточної
частини відстійника, який згідно [1], табл. 31 дорівнює Kset = 0,45 (для радіальних відстійників);

tset — тривалість відстоювання в секундах, яка для
ефекту очистки

Е = 45 % згідно [3], табл. 12.1 дорівнює tset = 609 с ( Стічні води та очисні споруди );

Стічні води та очисні споруди  —
коефіцієнт, який враховує вплив температури води на її в’язкість, згідно [3],
ст. 103 за мінімальною температурою стічної води взимку t = 9°С (згідно з завданням) Стічні води та очисні споруди  =4,34 ;       

h — глибина шару мулу, h = 0,5 м ;

n2 — показник степеня, який залежить від агломерації завислих речовин в процесі відстоювання і
згідно [3], ст. 102 п2 = 0,25 (для коагулюючих завислих речовин).

Стічні води та очисні споруди

Приймаємо типові
радіальні відстійники діаметром м.

Пропускна здатність
одного відстійника буде рівна:

Стічні води та очисні споруди

де: den — діаметр впускного пристрою, згідно
[8], табл. 23 den = м;

Vtb — 0 — турбулентна складова.

Необхідна кількість
первинних відстійників становитиме:

Стічні води та очисні споруди  (шт.)

Кзап
коефіцієнт запаса, рівний 1,2 ( при Стічні води та очисні споруди  = 2 шт.) Кзап = 1,0 при Стічні води та очисні споруди .

Остаточно приймаємо а  первинних
відстійника радіального типу

діаметром %Ц м.         ,

Об’єм осаду, що
затримується в первинному відстійнику, знаходимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди м3/добу

де: Стічні води та очисні споруди  — густина осаду, Стічні води та очисні споруди

де: Рос
вологість осаду, Рос — 95 %;

Стічні води та очисні споруди — нормативна концентрація завислих речовин
на виході з первинного відстійника, Стічні води та очисні споруди  =150мг/л

Стічні води та очисні споруди

5. 4.
Аеротенки

Для біологічної очистки стічних
вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенератором активного
мулу згідно [1], п. 6.141. Необхідний мінімальний ступінь рециркуляції
активного мулу:

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди  = 80…100 Стічні води та очисні споруди — муловий індекс; Стічні води та очисні споруди  — доза активного мулу в зоні аерації.

Приймаємо Rі=0,3 — згідно [1], п. 6.145 (при видаленні мулу з
вторинних відстійників мулососами).

Розрахункова тривалість
окислення органічних забруднень в аеротенках визначається за формулою:

Стічні води та очисні споруди , год

де : Len — БПКпов. суміші стічних
вод на вході в аеротенк, Len = 177,2 мг/л;

Lex – БПКпов. стічних вод на виході з аеротенка, Lex = 15 мг/л;

Стічні води та очисні споруди  — доза
активного мулу в регенераторі, яка визначається за формулою:

Стічні води та очисні споруди ;

S — зольність активного мулу, S = 0,3
— згідно [1], табл. 40; 

Tw – середньорічна температура стічних
вод, Tw = 150C — згідно з завданням;

Стічні води та очисні споруди  — питома швидкість окислення, яка
визначається за формулою:

Стічні води та очисні споруди , мг/( Стічні води та очисні споруди )

де : Стічні води та очисні споруди  — максимальна швидкість
окислення, згідно [1], табл. 40 Стічні води та очисні споруди

Со
концентрація розчиненого кисню в аеротенку, згідно [1], п. 6.157 Со=2мг/л;

Ко — константа,
що характеризує вплив кисню, згідно [1], табл. 40 К0 = 0,625 мгО2/л;

Ке
константа, що характеризує властивості органічних забруднень, згідно [1], табл.
40 Ке = 33 мг БПКпов/л;

Стічні води та очисні споруди  — коефіцієнт інгібірування
продуктами розпаду активного мулу, згідно [1], табл. 40 Стічні води та очисні споруди  = 0,07 л/гр.

Стічні води та очисні споруди

Розрахункова тривалість
окислення органічних забруднень:

Стічні води та очисні споруди

Тривалість обробки води в
аеротенку визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , год

Стічні води та очисні споруди год

Тривалість регенерації
активного мулу буде дорівнювати:

Трег = Т0аер=
8,28 — 1,9 = 6,38
год.

Середня тривалість перебування
стічних вод в системі аеротенк-регенератор буде рівна:

Стічні води та очисні споруди

Приймаємо Тсер
= 5 год

Згідно [1], п. 6.142 об’єм
аеротенку визначається по середньогодинній витраті
стічної води за період аерації в години максимального притоку, яка дорівнює:

Стічні води та очисні споруди

Об’єм аеротенку буде
рівний:

Стічні води та очисні споруди

Об’єм регенератора:

Стічні води та очисні споруди

Сумарний об’єм аеротенка:

Стічні води та очисні споруди

Частка регенератора в
загальному об’ємі аеротенка становитиме:

Стічні води та очисні споруди

В залежності від цього
згідно [3], табл. 27.7 приймаємо аеротенк-витискувач з характеристиками (Nт.п.
902-2-195):

ширина коридора – 4,5 м;

робоча глибина –
4,4 м;

число коридорів —
довжина секцій – 54 м;

робочий об’єм
секції – 2134 м3;

кількість секцій
— 8.

Фактичний сумарний об’єм:

Стічні води та очисні споруди

Під аеротенк відводимо 1 коридор, під регенератор – 1 кор. (в кожній секції).

Об’єм аеротенка: Стічні води та очисні споруди ;

об’єм регенератора: Стічні води та очисні споруди  

Фактична тривалість
обробки стічних вод в аеротенку становитиме:

Стічні води та очисні споруди

Фактична тривалість
регенерації активного мулу:

Стічні води та очисні споруди

Фактична тривалість
окислення органічних забруднень буде рівна:

Стічні води та очисні споруди

Середню дозу активного
мулу в системі аеротенк-регенератор визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди

Навантаження на активний
мул буде рівне:

Стічні води та очисні споруди Стічні води та очисні споруди

де: S = 30% або 0,3 — зольність активного
мулу.

За величиною q1, згідно [1], табл. 41 знаходимо муловий індекс: Стічні води та очисні споруди . Уточнимо необхідний мінімальний
ступінь рециркуляції активного мулу:

Стічні води та очисні споруди

Оскільки прийнята
величина ступеню рециркуляції активного мулу R = 0,3 не менша від мінімальної необхідної RІ =
0,18 то розрахунок виконано вірно.

Система аерації

Приймаємо пневматичну
бульбашкову систему аерації

Питомі витрати повітря на
аерацію мулової суміші в аеротенку визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди

де: q0 — питомі витрати кисню повітря,
які при повній біологічній очистці згідно
[1], п. 6.157 рівні 1,1 мг/мгБПКпов. (при очищенні стічної води до БПКпов = 15-20мг/л);

k1 — коефіцієнт, який враховує тип аератора; для
дрібйопузирчатої системи аерації при співвідношенні площин зони, що аерується,
та аеротенку Стічні води та очисні споруди  = 0,1 таким, що дорівнює: k1 =1,47 (згідно [1], табл. 42);

k2 — коефіцієнт, який залежить від глибини аеротенку;
при На = 4,4 м згідно [1], табл. 43 k2 =2,68 (інтервали для глибини
занурення аератора ( Стічні води та очисні споруди )

k3 — коефіцієнт, який залежить від якості води, який
згідно [1], п. 6.157 для господарсько-побутових стічних
вод рівний: k3 = 0,85;

k — коефіцієнт, що враховує
температуру стічних вод і визначається за формулою:

Стічні води та очисні споруди ;

(де: Tw — середньомісячна
температура стічної води за літній період, яка згідно з завданням: Tw = 19°С;

СA— розчинність кисню повітря у
воді в аеротенка:

Стічні води та очисні споруди

де: СT— розчинність кисню повітря
у воді при атмосферному тиску і середній температурі за літній
період Tw = 19°С, згідно [7], табл. 3.5 рівна СT = 9,21 мг/л,

С0
концентрація кисню в муловій суміші, С0 = 2 мг.

Отже, питомі витрати
повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку:

Стічні води та очисні споруди

Середня
розрахункова інтенсивність аерації мулової суміші буде рівна:

Стічні води та очисні споруди

Необхідно, щоб
виконувалась умова:

Стічні води та очисні споруди

де: Стічні води та очисні споруди  -мінімальнодопустимаінтенсивність
аерації, згідно [1], табл. 43 рівна Стічні води та очисні споруди  (інтерполювання)

Стічні води та очисні споруди  — максимальнодопустима інтенсивність
аерації, згідно [1], табл. 42 рівна Стічні води та очисні споруди

В регенераторах
рекомендується приймати кількість аераторів в 2 рази більшу, ніж в аеротенках.
Тоді інтенсивність аерації буде складати:

— в регенераторі:

Стічні води та очисні споруди

— в аеротенку:  

Стічні води та очисні споруди

Оскільки виконується
умова:

Стічні води та очисні споруди Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

то розрахунок виконано
вірно.

Необхідні виграти повітря
на аерацію мулової суміші в аеротенку становитимуть:

Стічні води та очисні споруди

5.5.
Вторинні відстійники

Для виділення активного мулу з мулової суміші
після аеротенків проектуємо вторинні рдіальні відстійники, які розраховуємо по гідравлічному навантаженню за формулою:

Стічні води та очисні споруди

де: KSS — коефіцієнт використання об’єму зони відстоювання, який визначається згідно [1], п. 6.161, KSS =
0,4;

Нset — глибина проточної частини
відстійників, згідно [3], табл. 12.6 Нset = 3,7 м;

аt — залишкова концентрація мулу в
очищеній стічній воді, аt
= 15 мг/л; аа — доза активного мулу, аа =2,0 г/л (в аеротенку);

j – муловий індекс, Стічні води та очисні споруди  (визначили при розрахунку
аеротенків – п. 5.4. пояснювальна записка).

Стічні води та очисні споруди

Необхідну
площу поверхні вторинних відстійників визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди

Площа поверхні одного
радіального відстійника при його діаметрі D = 30 рівна:

Стічні води та очисні споруди

Кількість відстійників
буде складати:

Стічні води та очисні споруди

Остаточно приймаємо 3 вторинних відстійника радіального типу
діаметром кожного D = 30 м і робочою
глибиною Нset = 3,7м.

5.6. Споруди для знезараження
стічних вод

Очищені стічні води перед
випуском їх у водойму знезаражуються рідким хлором. Для знезараження використовується
хлоратори ЛОНЦИ.

При розрахунковій
дозі активного хлору після біологічної очистки Стічні води та очисні споруди  необхідна
продуктивність хлораторної згідно [1], п. 6.223 буде рівна:

Стічні води та очисні споруди , кг/год

де: 1,5 — коефіцієнт
запасу.

Стічні води та очисні споруди , кг/год

Добові витрати хлору
дорівнюють:

Стічні води та очисні споруди  кг/добу

Річні витрати хлору
будуть складати:  

Стічні води та очисні споруди  т/рік

Витрата
питної води для приготування хлорної води:

Стічні води та очисні споруди

де: Стічні води та очисні споруди  — питома витрата питної
води

Згідно [3], табл. 66.38
приймаємо типову хлораторну максимальною продуктивністю Стічні води та очисні споруди  кг/год з розмірами в плані 27х12 м. В приміщенні хлораторної встановлено 3 вакуумних хлоратора марки ЛОНИИ — 100 ( 2 роб. і 1 рез.) продуктивністю 2-12 кг/год кожний.     

Кількість
балонів-випаровувачів, які необхідно встановити в хлораторній, розрахуємо за
формулою:

Стічні води та очисні споруди

де: Sбал — вихід хлора з одного балона,

Sбал = 0,7 кг/год — згідно [7], табл. 5.1;

Стічні води та очисні споруди  — площа поверхні тари.

Приймаємо балони з рідким
хлором ємністю 40 л і вагою 50 кг кожний. Кількість балонів, необхідних на
добу, розрахуємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди

Для змішування хлорної
води з стічною водою приймаємо згідно [3], табл. 16.2 (за добовою
продуктивністю Стічні води та очисні споруди  м3/добу)
змішувачі типу лоток Параля з
розмірми:

— довжина: Стічні води та очисні споруди  = 13,97 м ;

— найбільша ширина: D = 1,68;

— ширина горловини: в =
100 м.

Для контакту стічної води
з хлором на протязі 30 хв згідно [1],
п. 6.228 приймаємо контактні резервуари, об’єм яких визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди

Кількість осаду вологістю
98% в контактних резервуарах становитиме:

Стічні води та очисні споруди

де: 0,5 — питома
кількість осаду (згідно [1], п. 6.231), л/м3.

 Згідно [3], табл. 12.5
приймаємо 3 відділення контактних резервуарів по типу горизонтальних
відстійників з розмірами: L = 30
м, В = 9 м, Н = 3,1 м і загальним об’ємом Стічні води та очисні споруди .

5.7.
Мулоущільнювачі

На каналізаційних очисних
станціях з аеротенками для згущування надлишкового активного мулу
використовують мулоущільнювачі, в ролі яких можуть бути спеціальні споруди типу
вертикальних чи радіальних відстійників.

Будемо проектувати
вертикальні мулоущільнювачі.

Визначення витрати
надлишкового активного мулу виконуємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м3/год

де: Стічні води та очисні споруди  — добова витрата стічних вод, Стічні води та очисні споруди  =
66500 м3/добу

1,3 — коефіцієнт сезонної нерівномірності приросту мулу;

Сн.а.м = Ср
— концентрація активного мулу в регенераторі, Ср = 53г/л,

Р — приріст активного
мулу:

Стічні води та очисні споруди ,

де: С Стічні води та очисні споруди  = 150 мг/л – допустима
концентрація завислих речовин на вході в аеротенк;

Стічні води та очисні споруди — БПК стічної води на вході в аеротенк)

Стічні води та очисні споруди

Робочу висоту вертикальних
мулоущільнювачів визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди

де: V — висхідна швидкість мулу в мулоущільнювачі,
Стічні води та очисні споруди мм/с;

Т — час ущільнення
надлишкового активного мудду , Т = 10-12 год (згідно [6] дод. 35)

Робочу витрату мулової
суміші знайдемо з формули:

Стічні води та очисні споруди , м3/год

де: W1 — вологість неущільненого НАМ (надлишкового активного
мулу), яка згідно [8], ст. 150 приймається в межах: W1 = 99,2-99,7%;

W2 — вологість ущільненого НАМ, W2 = 98 %

Стічні води та очисні споруди м3/год

Площа поперечного
перерізу зони відстоювання рівна:

Стічні води та очисні споруди

де: Vц.т. — швидкість руху рідини в
центральній трубі, Vц.т. =0,1 м/с.

Діаметр центральної
труби:

Стічні води та очисні споруди  ( Стічні води та очисні споруди )

Діаметр розтруба:

Стічні води та очисні споруди

Загальна площа
поперечного перерізу мулоущільнювачів:

Стічні води та очисні споруди

а його діаметр:

Стічні води та очисні споруди

Згідно [3], табл. 12.4 приймаємо
4 мулоущільнювача по типу вертикального відстійника (№ т. п. 902-2-166)
діаметром 9м з параметрами:

— висота циліндричної
частини h = 4,2 м;

— висота конічної частини
пкон = hкон. =5,1;

Робочий об’єм
мулоущільнювачів буде рівний:

Стічні води та очисні споруди

де: n — кількість мулоущільнювачів, n = 4.

Фактична тривалість
перебування мулової суміші в мулоущільнювачі:

Стічні води та очисні споруди

Величина Тф відповідає вимогам [1], табл. 58.

Об’єм мулової частини
одного мулоущільнювача:

Стічні води та очисні споруди

де: t — час перебування мулу в муловій
частині при трьохразовому випуску на добу, t = 8 год.

5.8.
Метантенки

Для зброжування осаду первинних
відстійників та надлишкового активного мулу будемо проектувати метантенки з
термофільним режимом зброжування.

Витрату сирого осаду по
сухій речовині визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , т/добу

де: Стічні води та очисні споруди  — концентрація завислих речовин в
суміші стічних вод;

Е — ефективність очистки
в первинних відмінниках, Е = 45%,
або 0,45

К — коефіцієнт, який
враховує крупні частини, що не вловлюються при відборі проб, К = 1,1…1,2.

Стічні води та очисні споруди , т/добу

Витрата активного
мулу по сухій речовині розраховуємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди , т. до буде: в — винос активного мулу, мг/л, в = аt = 15 мг/л;

Р — приріст активного мулу, Р =
173.16 мг/л

Стічні води та очисні споруди , т/добу

Витрата осаду і мулу по
беззольній речовині:

Стічні води та очисні споруди , т/добу

де: Стічні води та очисні споруди  — гігроскопічна вологість
осаду, для осаду побутових стічних вод рівна 5…6%;

З — зольність осаду,
рівна 30 %.

Витрата активного мулу по
беззольній речовині:

Стічні води та очисні споруди

Витрата сирого осаду первинних відстійників:

Стічні води та очисні споруди

де: Вос
вологість осаду, Вос = 95%

Стічні води та очисні споруди  — густина осаду, Стічні води та очисні споруди  = 1 г/м3.

Витрати мулу:

Стічні води та очисні споруди

де: Вм
вологість мулу, Вм = 98% — при ущільненні мулу в вертикальних мулоущільнювачах.

Маса осаду за добу:

Стічні води та очисні споруди

Маса мулу по беззольній
речовині за добу:

Стічні води та очисні споруди

Об’єм осаду та мулу за
добу:

Стічні води та очисні споруди

Середня вологість суміші:

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

Зольність суміші
визначимо за формулою :

Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди

При термофільному режимі
зброджування добова доза осаду, що завантажується в метантенк, визначається
згідно [1], табл. 59 і при середній вологості суміші 97,2 % буде складати: Д = 19%

Об’єм метантенків
визначаємо за формулою:

Стічні води та очисні споруди

де: Д — добова доза
завантаження осаду в метантенк, Д = 19 %.

Згідно [3], табл. 36.5 приймаємо 4 типових метантенка діаметром і
корисним об’ємом одного резервуара 1000 м3
(№ тип, пр. 900-2-227).

 Розміри:

— висота верхнього конуса
– 1,9 м;        

— висота нижнього конуса
– 2,15 м;

— висота циліндричної
частини – 6,5%

Максимально-можливий
розклад осаду:

Стічні води та очисні споруди

де: Rо , Rмул — відповідно максимальний розклад осаду і мулу, згідно [1],
п. 6.353 R0 = 53%, Rмул = 44%.

Сумарний фактичний
об’єм метантенків буде рівний:

Стічні води та очисні споруди

Фактична добова доза
завантаження осаду в метантенк:

Стічні води та очисні споруди

Фактичний розклад
беззольної речовини:

Стічні води та очисні споруди

де: Кр
коефіцієнт, який залежить від вологості суміші, згідно [1], табл. 61 при Bсум = Стічні води та очисні споруди  (при
термофільному режимі зброж.) Витрати газу, що утворюється при метановому
зброджуванні осаду:

Стічні води та очисні споруди

де: Стічні води та очисні споруди  — об’ємна вага газу, Стічні води та очисні споруди .

Об’єм газгольдерів для
короткочасного зберігання газу протягом t = 2..4 год
буде рівним:

Стічні води та очисні споруди

Згідно [3], табл. 36.6
приймаємо 2 типових газгольдера.

Глибина закладання труб в
початкових точках має бути не менше 1,25 м.

5.9.
Мулові майданчики

Мулові майданчики
необхідно перевіряти на зимове намерзання по числу днів з температурою нижче
— 10 °С. Під наморожування повинно відводитись не більше 80% корисної площі
мулових майданчиків.

Висота шару
наморожування залежить від кліматичних умов і визначається за формулою:

Стічні води та очисні споруди , м

де: t — період наморожування (число днів
із середньою добовою температурою повітря — 10 °С ), згідно [1], ст. 60 t = 25 днів;

К2
коефіцієнт, який враховує частину майданчика, відведену під наморожування, К2
= 0,8 (80%) – згідно
[1], п. 6395.

Стічні води та очисні споруди

Висота огороджувального
валика приймається з урахуванням наморожування мулу в зимовий час, але не
більше 1,3 м. Висота мерзлого шару приймається на 0,1 м нижче від висоти
огороджувального валика і порівнюється з розрахунковою. Приймаємо карти розмірами в плані
33х54 м і робочою глибиною 0,85.

5.10.
Повітродувна станція

Повітродувна станція
призначена для подачі стисненого повітря на аеротенки, аеровані піскоуловлювачі
та інші споруди, що споживають повітря на каналізаційних очисних спорудах.
Комплекс споруд повітродувної станції, як правило, включає в себе: а) головну
будівлю, в якій розміщується основне обладнання (повітродувні агрегати), насоси
для подачі технічної води, пристрої для очистки повітря, насоси для
перекачування циркулюючого активного мулу або для спорожнення ємкісних споруд,
електророзподільчий пристрій і трансформаторну (що обслуговує весь вузол
очисних споруд), допоміжні та побутові приміщення; б) водоохолоджуючі споруди (градирня, басейн) для зворотньої
води від охолодження обладнання.

Для каналізаційних
очисних споруд випускають турбоповітродувки. Вибір марки та кількості
повітродувних машин здійснюємо за кількістю повітря, яке споживається на
каналізаційних очисних спорудах і тиском напору повітря, який встановлюється
при розрахунку системи повітропроводів.

Витрати повітря в аерованих
піскоуловлювачах складають:

Стічні води та очисні споруди  — за розрахунком.

 Витрати повітря в
системі аерації аеротенків дорівнюють (згідно п. 5.4 пояснювальної записки).

 Загальна витрата повітря
на майданчику очисних споруд буде рівна:

Стічні води та очисні споруди .

Згідно [3], табл. 28.1
приймаємо 4 турбоповітродувки марки ТВ — 80-1,6 з характеристиками:

— продуктивність — 6000 м3/год;

— тиск 0,163МПа або 4,63
атм.;

— частота обертання —
2970 об/хв.;

— потужність
електродвигуна – 160 кВт.

6. Схема
висотного розташування очисних споруд

Для визначення взаємного
висотного розміщення окремих споруд очисної станції, складаємо профіль руху стічних
вод через очисні споруди. Одночасно визначаємо розміри каналів та трубопроводів,
що з’єднують споруди.

Побудова профілю
«по воді»

Для складання профілю
руху стічних вод, шлях руху будемо розбивати на розрахункові ділянки за ознакою постійної витрати.

Для побудови профілю
будемо вибирати найбільш довгий шлях руху води.
Довжину кожної ділянки визначаємо по генплану очисних споруд. У кожній
диктуючій точці будемо приймати запас на вільний вилив, рівний 10-15 см і більше при пропусканні
розрахункової витрати стічних вод.

Для визначення висотного і розміщення основних споруд будемо
визначати розрахункові втрати напору в кожній з них, в каналах і в
трубопроводах по ходу руху стічних вод. Втрати напору в окремих спорудах
станції приймаємо згідно [8], ст. 187.

Втрати напору на місцевих
опорах визначимо за формулою:

Стічні води та очисні споруди

де: Стічні води та очисні споруди  — сума коефіцієнтів місцевих опорів: поворот Стічні води та очисні споруди  = 0,45; збіг потоків Стічні води та очисні споруди  = 3,0;
розгалуження Стічні води та очисні споруди  = 1,5;

V- швидкість потоку, м/с;
приймаємо в межах:

— для сирої стічної води
— 0,9 — 1,0 м/с;

— для води, що пройшла
піскоуловлювач — 0,7 — 1,0 м/с;

— для освітленої води —
0,6 — 1,0 м/с;

— для очищеної води — 0,5
— 1,0 м/с.

При розрахунку відкритих
каналів приймають відношення глибини потоку до ширини каналу — 0,5…0,75 м ,
запас від рівня води до бортів каналу — 0,2…0,3 м — при його ширині до 1 м і
0,3…0,4 м — при більшій ширині.

Гідравлічний розрахунок
виконуємо за витратою:

Стічні води та очисні споруди  — на шляху від приймальної камери до
аеротенків: Стічні води та очисні споруди

Стічні води та очисні споруди  — від аеротенків до вторинних
відстішшків: Стічні води та очисні споруди

Всі розрахунки
виконуємо в табличній формі

Таблиця 6.1.

Гідравлічний
розрахунок комунікації очисної станції на визначення втрат

№№ ділянок Довжи-на ділян-ки Розрах. витрата, л/с Розміри перерізу

Напов-нення

h/d(b)

Швид-кість, м/с Похил в тисяч Витрати напору по довжині,
м

Сума корф. місцев. опорів, Стічні води та очисні споруди

Втрата напору на міс-цевих
опорах, м
Сума втрат напору, м
hb b(d)
Приймальна камера
1-2
2-3
3-4 Решітка-дробарка
4-5
5-6
6-7
7-8 Аерований піскоулавлювач
8-9
9-10
10-11 Лоток Паршаля
11-12
12-13 Перехідна камера
13-14
Розподільча шафа
14-15
15-16 Первинний радіальний
відстійник
16-17
17-18
18-19 Камера переключення
19-20
20-21 Аеротенк
21-22
Перехідна камера
23-24
Розподільча шафа
24-25
25-26 Вторинний радіальний
відстійник
26-27
27-28
28-29 Лоток Шарля
29-30
30-31
31-32
32-33 Контактний резервуар
33-34
34-35
35-36
Перехідна камера

Побудова профілю
«по мулу»

Профіль «по мулу» повинен
відображати висотну схему руху осаду від первинних
відстійників до мулової насосної станції, далі до метантенків і від метантенків до мулових майданчиків. Як і при побудові профілю
„по воді», шлях руху вибирається найдовшим.

При проектуванні
мулопроводу слід намагатись, щоб зброжений осад на мулові майданчики надходив
самопливом, для чого метантенки встановлюємо так, щоб різниця відміток рівня
осаду у метантенку і рівня осаду у розподільному лотку найбільш віддаленого мулового
майданчику дорівнювала всім гідравлічним втратам на шляху осаду плюс вільний
напір на вилив 1,0м.

Втрати напору в
комунікаціях метантенку приймаємо орієнтовано рівними 2м.

За розрахункову витрату
осаду приймаємо витрату сирого осаду, що затримується в первинних відстійниках
(згідно п. 5.3), тобто:

Стічні води та очисні споруди

Враховуючи те, що маємо 4 первинних відстійника, відкачку мулу
виконують окремо в кожному з яких тричі на добу на протязі 20-30 хвилин, то
секундна витрата буде складати:

Стічні води та очисні споруди

Діаметр мулопровода (від
метантенків до мулових майданчиків) приймаємо рівним мм. При цьому найменша
швидкість руху мулу в мулопроводі при вологості мулу W = Всум = 97,2% згідно [3], табл. 9.4 повинна складати
дати 0,8 м/с, а втрати напору на 100 м довжини
трубопровода при цій вологості (W=97.2%)
і витраті qос = 11.3 л/с будуть дорівнювати 0.7 м
-згідно [3], табл. 9.3.

Литература:

1. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные
сети й сооружения / Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.

2. Лукиных А. А., Лукиных Н. А.
«Таблицы для гидравлического расчета канализационных сетей и дюкеров по формуле
акад. Н.Н. Павловского.- М.: Стройиздат, 1974.

3. Канализация населенных мест и
промышленных предприятий / Под общ. ред. В. Н. Самохина. — М.: Стройиздат, 1981
(Справочник проектировщика).

4. Методичні вказівки 056-151 до виконання
курсового проекту «Каналізаційні очисні споруди». — Рівне: РДТУ,
2001.

5. Методичні вказівки 056-152 до виконання
курсового проекту «Каналізаційні очисні споруди». — Рівне: РДТУ,
2001.

6. Ласков Ю. М., Воронов Ю. В.,
Калицун В. Н. «Примеры расчетов канализационных сооружений».- М.: В.
ш., 1987.

7. Василенко А. А.
«Водоотведение. Курсовеє проектирование».-Киев, В. ш., 1988.

Добавить комментарий