Реферат
на тему:
Запорізька Січ
Втікаючи
від польських і литовських панів, королівських старост, багато козаків
просувалися далі на південь до Дніпровських порогів — на Дніпровський Низ. У
нижній течії Дніпро тоді перегороджували дев«ять порогів — ряди кам»яних скель
заввишки 4-7 метрів. За останнім порогом Дніпро широко розливався, утворюючи
численні притоки, луки та острови. Саме тут знаходили захист козаки, що й
відбито у приказці «Січ — мати, Великий луг — батько, степ і воля —
козацька доля». На численних островах для захисту від татар козаки
споруджували укріплення — січі (зроблені зі зрубаних (січених) дерев). З
невеликими військовими загонами козаки об’єднались у великий козацький союз з
центром, який дістав назву Запорозька Січ. Завдяки природним умовам Запоріжжя
було неприступним як для литовських і польських військ, так і для татарських й
турецьких орд. У систему Запорозької Січі ввійшли всі невеликі містечка — січі.